Деякі із цих видатних українських діячів були розстріляні 3-4 листопада 87 років тому. Цей перелік репресованих українських просвітителів демонструє жахливі долі людей, що стали жертвами системи, яка століттями прагнула знищити українську національну ідентичність.
Виділимо акценти та уточнимо дати й обставини їхньої смерті:
1. Тарас Шевченко (1814–1861): Прожив 47 років, з яких 24 роки в кріпацтві і 10 — на засланні за любов до української мови та творчість, що возвеличувала ідеали Гетьманщини. Помер 10 березня 1861 року від серцевої хвороби після років страждань на засланні.
2. Микола Леонтович (1877–1921): Композитор, автор «Щедрика». Був убитий агентом радянської спецслужби 23 січня 1921 року у власному домі, що стало одним з символічних ударів по українській культурі.
3. Остап Вишня (1889–1956): Сатирик і гуморист, заарештований у 1933 році, засуджений до 10 років таборів за сфабрикованими звинуваченнями в організації теракту. Помер 28 вересня 1956 року після років у таборах.
4. Микола Вороний (1871–1938): Поет, заарештований за надуманими звинуваченнями в контрреволюційній діяльності. Розстріляний 7 червня 1938 року.
5. Микола Куліш (1892–1937): Драматург, обвинувачений у зв’язках з ОУН і «націоналістичній терористичній діяльності». Розстріляний 3 листопада 1937 року в Сандармоху.
6. Лесь Курбас (1887–1937): Театральний режисер, обвинувачений у контрреволюційній діяльності. Розстріляний 3 листопада 1937 року в Сандармоху після жорстоких допитів.
7. Михайло Бойчук (1882–1937): Художник-монументаліст, розстріляний 13 липня 1937 року разом з учнями за звинуваченням у належності до «націоналістичної організації».
8. Микола Івасюк (1865–1937): Художник, відомий своїми роботами на козацьку тематику. Після катувань помер у камері 25 листопада 1937 року.
9. Гнат Хоткевич (1877–1938): Письменник, драматург, музикант. Розстріляний 8 жовтня 1938 року за звинуваченням у «шпигунстві».
10. Володимир Івасюк (1949–1979): Композитор, один із творців української естрадної музики. Його знайшли повішеним 18 травня 1979 року, смерть вважають убивством радянськими спецслужбами.
11. Валер’ян Підмогильний (1901–1937): Письменник, перекладач. Ув’язнений і засланий на Соловки, де 3 листопада 1937 року був розстріляний за рішенням НКВС.
12. Микола Хвильовий (1893–1933): Письменник, ідеолог українського відродження, покінчив життя самогубством 13 травня 1933 року на знак протесту проти репресій і Голодомору.
13. Євген Плужник (1898–1936): Поет, помер 2 лютого 1936 року в Соловецькому концтаборі через важкі умови утримання та хворобу.
14. Василь Стус (1938–1985): Поет і дисидент, помер 4 вересня 1985 року у виправній колонії «Перм-6» через ненадання медичної допомоги, що фактично було навмисним вбивством.
15. Григорій Косинка (1899–1934): Письменник, автор соціально-психологічних новел. Розстріляний 15 грудня 1934 року за звинуваченням у контрреволюційній діяльності.
16. Юрій Литвин (1934–1984): Поет і правозахисник, переслідуваний радянською владою, загинув у таборі в 1984 році за нез’ясованих обставин.
Ці жертви, репресовані за свою любов до України, залишили значний слід у культурі й літературі. Їхні трагічні долі нагадують про постійні намагання знищити українську національну думку і волю до самовираження.
