Києво-Печерська лавра

Якщо ви запитаєте будь-якого українця про кілька фактів, з якими у нього асоціюється столиця України, то серед усього списку буде факт і про Києво-Печерську лавру. Цей золотоверхий монастир, який був збудований ще за часів правління Ярослава Мудрого, є однією з найважливіших пам’яток Києва.

Києво-Печерська лавра мала на меті відігравати духовну соціальну, культурну та просвітницьку ролі. Тим не менш, з приходом “совєтів” монастир закрили, а ченців розігнали чи репресували. Лише після здобуття Україною незалежності, Києво-Печерська лавра відновила свою роботу, щоправда під протекторатом московського патріархату. Саме завдяки останньому, колись духовна структура перетворилася на осередок політичних впливів, звідки українцям намагалися насаджувати “русский мір”.

Враховуючи події після 23 лютого 2022 року (повномасштабне вторгнення росії на територію України), така діяльність учасників чоловічого монастиря не могла залишатися непоміченою, тому після розслідування Служби Безпеки України (яка виявила російську літературу, символіку, паспорти тощо) Києво-Печерська лавра повернулася у державну власність. До того моменту вона була в оренді у УПЦ МП (не плутати з ПЦУ).

10 цікавих фактів про Києво-Печерську лавру

Києво-Печерська лавра мала велике значення для розвитку української культури та науки протягом багатьох століть. Якщо ви хоч раз у своєму житті побуваєте в цьому місці, то зрозумієте, що це не просто монастир, а щось набагато більше. І зараз ми вам розкажемо чому.

• Києво-Печерська лавра – найбільший монастирський комплекс на території нашої країни (входить до списку 7 чудес України) та один із найбільших монастирів світу. Саме тут зберігається безліч цінних археологічних пам’яток: рукописи стародавніх книг, вишивки, тканини, стародавні гравюри, а також твори сучасних художників. Кожен охочий може побачити все це у спеціально-організованих музеях та фондах.

• Як ми вже згадували вище, Києво-Печерська лавра є чоловічим монастирем. Незважаючи на це, довгий період у ній жила жінка – дочка російського купця на ім’я Дарина. Весь час, що вона прожила у Києво-Печерській лаврі, жінка видавала себе за ченця. І лише після її смерті правда була розкрита.

• У 1616 році у Києво-Печерській лаврі розпочала свою роботу друкарня, де видавалися богослужбові та полемічні книги для боротьби з уніатством. А завдяки Петру Могилі при Лаврі було засноване училище, що стало початком Києво-Могилянської колегії.

• Києво-Печерська лавра як центр літописання сприяла розвитку давньоруської культури. Літописці (серед яких були й Нестор, Никон і Сильвестр) перекладали твори на церковнослов’янську мову, а також переписували праці іноземних авторів. Одним із найважливіших документів, який був створений на території монастиря, є “Києво-Печерський патерик”.

• Цікавий факт: завдяки правнуку князя Ярослава Мудрого, Миколі Святоші, перша лікарня у Київській Русі була створена саме на території Києво-Печерської лаври. Тут всім потребуючим, незалежно від їхнього статусу, під проводом головного лікаря Агапіта надавали кваліфіковану медичну допомогу.

• Протягом багатьох століть Києво-Печерська лавра розвивалася, укріплюючись все новими і новими мурами. Зокрема, в кінці ХІІІ століття збудовано оборонні стіни. На жаль, вони були зруйновані ордою Батия, тому на межі 17-18 століть у монастирі з’явилися нові фортечні укріплення, паралельні до попередніх. До речі, велика лаврська дзвіниця стала невід’ємною частиною лаври лише в 1744 році.

• Довжина печер Києво-Печерської лаври оповита легендами. Дехто вважає, що печери ведуть аж до Чернігова, а найсміливіші у своїх здогадах стверджують, що вони з’єднують монастир із Почаївською лаврою. На жаль, точну довжину цих печерних лабіринтів не знає ніхто.

• Якщо ми вже згадали про підземелля Києво-Печерської лаври, то їх можна поділити на чотири види:
  • печери для життя ченців, кладовища та паломництва;
  • печери-ходи, що знаходяться під оборонними спорудами;
  • печери, що виконують роль господарських льохів;
  • печери з опалювальними та водовідвідними каналами.

• У 1941 році, під час німецької окупації, Києво-Печерську лавру перетворили на поліцейський відділок, де окупанти вбили близько 500 мирних жителів. Також у цьому році німці підірвали Успенський собор (відновлений у 2000 році), зафільмувавши все це на кіноплівку.

• Протягом усіх віків існування Києво-Печерської лаври лише одна її частина дійшла до нас у своєму первозванному вигляді. Незважаючи на різноманітні нещастя та війни, Троїцька надбрамна церква розташована над воротами головного входу в Лавру дійшла до наших часів саме такою, якою вона була й багато віків назад.