Одноосібний князь Київської Русі об’єднав всі землі руські та успішно очолював їх протягом майже 40-ка років. Великий князь Київський Ярослав Мудрий народився і правив наприкінці Х – на початку ХІ сторіччя. За даними, наведеними у «Повісті минулих літ», це може бути 978 чи 979 рік. Але деякі історіографи називають 986-989 роки народження, спираючись на дослідження антропологів.
Його вокняжіння почалося з Ростова, який Ярослав Мудрий очолив за наказом батька, Володимира Святославича (Великого), у 988 році. А у 1010 році, після смерті старшого брата Вишеслава, Ярослав став князем Новгородським.
У 1015 році він очолив Київ та утримував владу до самої смерті у 1054 році. Саме Ярослав Мудрий ініціював створення першого Київського літопису та першого зводу законів «Руська правда». У 1036 році він назавжди відкинув печенігів від кордонів сучасної України.
Це він побудував Золоті Ворота і Софійський собор, у якому був похований, доки його прах не зник безвісти у минулому сторіччі. Ярослав Рюрикович викарбував перші монети, налагодив дружні стосунки із Заходом та запровадив християнство, як державну релігію.
Це йому довелося йти в запеклий бій проти кровних братів та виступити проти рідного батька князя Володимира Великого, щоб сьогодні ми мали цілісну державу Україну, яку знову відстоюємо у війні, як і наш славний пращур.
Цікаво, що за життя князя Ярослава не називали Мудрим. Таке прізвисько закріпилося за правителем Київської Русі значно пізніше. Чому тепер його так називають, розказуємо нижче. Читайте 10 фактів про життя та правління Ярослава Мудрого.
- Перше, що зробив монарх після вокняжіння на київському престолі, це розподіл керівних посад між представниками племен. Завдяки цьому він зменшив кількість нальотів варягів, полян та інших на землі руські і використав цей період спокою для благоустрою об’єднаних земель.
- «Руська правда» – перше зведення законів Київської Русі містила 18 статей. І тільки декілька найтяжчих повинностей каралися смертною карою. За більшість порушень передбачався грошовий штраф, що свідчить про бажання князя демократизувати суспільство.
- Від самого початку свого правління князь Ярослав Мудрий опікувався освітою бояр. Він будував школи, налагодив перепис книг та переклад європейських джерел на давньоруську мову. Софія Київська також функціонувала як осередок освіти та книгарництва.
- Масштабну розбудову Києва почав ще Володимир Великий, а мудрий син продовжив справу батька. За його правління столиця збільшилася у 7 разів, а парадним в’їздом в місто, що могло своєю красою посперечатися з Константинополем, стали новозбудовані Золоті Ворота.
- Вплив слов’янської імперії на міжнародній арені Ярослав Мудрий розширяв завдяки шлюбам своїх десяти дітей з іноземними монархами та принцесами. Так родичами Київської династії стали правителі Польщі, Данії та Англії, Німеччини, Візантії, Словаччини, Франції і Норвегії.
- А сам князь був одружений на шведській принцесі Інгігерді. За встановлення родинних зв’язків з іноземними династіями він отримав ще одне прізвисько «Тесть Європи». До речі, ще одна видатна постать в нашій історії Володимир Мономах – син візантійської княжни Марії і один з онуків Ярослава Мудрого.
- Військо князя не було численним, але завжди перемагало. Чому? Бо він збирав його з професійних найманців та якісно озброював. Ще за часів свого вокняжіння у Новгороді він створив там так званий «двір для приїжджих», в якому на повному матеріальному забезпеченні міг зупинитися будь-який скандинавський воїн.
- Території сучасної Галичини та Волині були знову приєднані до Київської Русі завдяки походу русичів під проводом Ярослава у 1030 році. До цього бою нинішня Західна Україна належала польському князю Болеславу Хороброму, який завоював її у 1018 році.
- Пам’ятаючи про 4-річні бої з власними братами, на заході свого життя Ярослав Мудрий запровадив горизонтальну модель передачі влади від старшого брата до молодшого, щоб врятувати своїх нащадків від війн за престол. Але, на жаль, це просто змістило криваві чвари в стосунки племінників та кузенів і не врятувало Русь від розпаду.
- Великий князь Київський Ярослав Мудрий прожив досить довге життя (65-70 років), побудував могутню державу в центрі Європи, увіковічив своє ім’я в архітектурних пам’ятках, що існують донині, та був зарахований до лику святих у 2004 році.
Після смерті Ярослава київський престол унаслідував його старший син Ізяслав. Інші міста за заповітом батька були розподілені між усіма дітьми. На жаль, за їхнього правління Київська Русь розпалася на князівства та втратила свою могутність. Як думаєте, що стало основною причиною занепаду Русі: міжусобиці її правителів чи напади кочівників? Пишіть в коментарях!
