Драматург, поет, перекладач, науковець, філософ і перший український політик Іван Франко – попередник «Розстріляного відродження», бунтар, інтелігент за натурою та за походженням, сміливий індивідуаліст. Все, що ми знаємо про нього зі шкільної програми, на жаль, не дає зрозуміти характер цієї видатної людини, його історичного впливу на розвиток нації. Життя Франка – це взагалі суцільний детектив, який можна покласти в основу захоплюючого фільму.
І не тільки він, а й інші видатні літератори, які дивилися на нас з суворих портретів в класі української мови та літератури, це талановиті особистості, які вміли веселитися та мали безмежну хоробрість жити і відкрито демонструвати свою творчість в умовах жорсткої протиукраїнської ідеології. Вони точно йшли своїм шляхом і працювали не для того, щоб покоління школярів позіхали над їхніми біографіями.
15 цікавих фактів про Івана Франка
Ми зібрали 15 цікавих фактів про Івана Франка, що допоможуть вам побачити живу людину, яка багато в чому перевершує сучасників.
- Прізвисько, яке Іван Франко отримав в колі друзів говорить саме за себе: сучасники називали його «Академія наук» або «Університет». Тут справа в тому, що високі розумові здібності поета і драматурга проявилися ще в школі, куди батько віддав його у шестирічному віці.
- Будучи уродженцем Галичини, він навчався спочатку німецькою мовою, а потім польською. І це виховало у Франкові поліглота, який врешті решт вивчив 14 європейських мов. Та ще й з давніх арабської, грецької і вавилонської перекладав українською старовинні літературні твори.
- Взагалі, орієнтальна культура та філософські тексти завжди вабили письменника. Зокрема тести індійських Вед на санскриті. Найбільш точний переклад «Книги буття» з Біблії українською мовою зробив саме Іван Франко. І цю людину мало не лишили права бути похованим за християнським звичаєм, уявляєте? Але про це трохи згодом.
- Школяр Іван Франко мав феноменальну пам’ять: дослівно цитував «Кобзар» Тараса Шевченка, міг слово в слово повторити годинну лекцію викладача, а домашнє завдання іноді виконував у віршованій формі, щоб було цікавіше над ним працювати.
- Врешті решт, творчий доробок автора склав 100 томів, у яких видано кілька тисяч творів українською, болгарською, чеською, польською, німецькою, російською та іншими мовами. Як драматург, прозаїк, поет та перекладач, Іван Франко пропрацював 40 років та вважається одним із перших українських професіоналів письменницької справи, бо заробляв нею на життя.
- Крім того, Іван Якович Франко став першим українським професійним політиком, бо у 1890 році заснував і очолив першу Русько-українську радикальну партію. Але до галицького сейму та австрійського парламенту так і не потрапив через махінації тодішньої влади з підрахунком голосів, хоча балотувався тричі.
- Зате, за свою громадську позицію та політичну діяльність поет Іван Франко три рази потрапляв у в’язницю. І одразу після другого арешту він ледь не помер з голоду, коли тиждень писав в готелі повість «На дні» про це своє ув’язнення. Він надіслав новий твір до Львова за останні гроші і три дні жив на 3 центи, які знайшов на пляжі. А коли ці гроші скінчились, непритомного Франка чудом врятував старий служитель готелю.
- І, як фенікс з попелу, Іван Франко завжди підводився на ноги і відштовхувався ними від дна, щоб заслужити у суспільстві все нові і нові звання першості. Адже та сама людина, що помирала в готелі від голоду, визнана ще й початківцем нового українського стилю. Так, так, цей стиляга першим вдягнув вишиванку з костюмом трійкою та започаткував цей тренд в чоловічій моді. Саме в такому вбранні поет і бунтар зображений на 20-гривневій купюрі зразка 2016 року.
- Не дивно, що науковець та письменник за покликанням і бунтар та лідер за походженням завжди подобався жінкам. Той самий поет з суворого портрету у вашому класі зізнавався, що жінки мали значний вплив на його творчість. Відомо про три історії кохання Івана Франка: з Ольгою Рошкевич, Юзефою Дзвонковською та Целіною Журовською. Неприємні обставини ставали на шляху заручин з кожною з них.
- Проте у 1886 році письменник одружився з Ольгою Хоружинською, і це був шлюб на все життя. Окрім щирих почуттів, в цьому союзі була співпраця та символізм: одруження галичанина з киянкою тоді сприймалося як крок до єдності між Східною та Західною Україною.
- До речі, навіть і в царині жіночого світу Іван Франко знову тримає пальму першості: він відкрито виступив на підтримку феміністичного руху українок та всіляко сприяв виданню суто жіночого альманаху «Перший вінок», який започаткували Олена Пчілка та Наталія Кобилянська.
- А щодо об’єднання всіх частин України в єдине суспільство із загальними цінностями і мовою, ця ідея виражалася як у шлюбі Франка, так і в його одязі, творчості, громадянській позиції і політиці. Наприклад, саме Іван Франко започаткував ініціативу називати себе українцями, а не русинами серед корінних галичан.
- І займаючись усіма цими серйозними справами, він не переставав бути звичайною людиною: у вільний час обожнював ганяти на велосипеді, збирати гриби і ловити рибу голими руками. Вудочки науковець і письменник не любив, а от сітки плів власноруч.
- На превеликий жаль, останнє десятиріччя життя письменника пройшло в хворобах. З 1900 року дружина, Ольга Хоружинська, мала психічні розлади та лікувалася в закладі для душевнохворих. А з 1908 року і сам Іван Франко страждав від ревматоїдного поліартриту – повного паралічу рук. Медикаментозне лікування також призвело до розладів психіки. Але працю автор не полишав до останнього дня свого життя.
- Смерть українського науковця та письменника позначилася конфліктом з церквою. Перекладача Біблії назвали «ворогом духовенства». А все це тому, що не вдалося знайти священника, котрому Іван Франко міг би відкрити душу у передсмертній сповіді. Нетактовність та політичні переконання сановників, які приходили до письменника в його останні дні, звели спроби автора сповідатися нанівець.
Тому отець Андрій Білецький, який заступав ув’язненого тоді митрополита Андрія Шептицького, не дав дозволу на поховання талановитого українця за церковним обрядом. Проте, отець Василь Давидяк не виконав доручення церковної влади та все-таки доручив провести похорон за християнською традицією, побоюючись натиску шанувальників автора. Тож, 31 травня 1916 року великого бунтаря Івана Франка поховали на Личаківському кладовищі у Львові.
Митець і науковець Іван Франко передував десятиріччю «Розстріляного відродження» в українській літературі. Окрім письменницького доробку та перекладів європейської і духовної літератури, якими ми завдячуємо саме йому, в якомусь сенсі Іван Якович виплекав незламність української нації та передав її в руки своїм талановитим наступникам – Хвильовому, Плужнику, Зерову, Курбасу, Кулішу…
Перш за все, Іван Франко – це людина принципів, яка була готова боротися та потрапляти у трагічні події, аби тільки не зрадити своєї віри в єдність та незалежність українців. Як вважаєте, його праця має вплив на події сьогодення? Пишіть в коментарях!
