Фізик з Англії Джон Вільям Релей дав відповідь на це питання ще сто років тому назад. Він пояснив, чому небо блакитне, розклавши білий на спектр з семи основних кольорів. З точки зору тодішньої, та й сьогоднішньої фізики, будь-яке забарвлення для людського ока створюють світлові хвилі. І те, яким буде колір для нас, червоним, жовтим чи синім, визначає довжина хвилі.
Важливо також додати, що земна атмосфера складається з азоту, кисню та інших газів із домішками завислих твердих частинок та водяної пари. Всі ці складники слугують певними фільтрами, які також заломлюють і забарвлюють світло у певний колір, пропускаючи його через себе.
Коли ми, люди, піднімаємо голову і дивимось на небосхил, наше око найкраще бачить світло з найкоротшою довжиною хвилі, бо фізіологічно так влаштовано. І це саме синій спектр, який атмосфера розсіює найкраще: довжина світлової хвилі від фіалкового до блакитного становить 380-520 нм. А що буде, якщо вона збільшиться?
Ми будемо милуватися жовтими, помаранчевими і червоними смугами на небі, бо атмосфера розсіюватиме для нас більшу довжину хвилі: від 565 нм для жовтого до 740 нм для червоного кольору. В іншій нашій статті можна прочитати детальніше, чому сонце на заході буває червоним, і як це пояснити простими словами навіть дитині.
Тож, у підсумку, потрібно розуміти, що небосхил насправді завжди білий вдень і темний вночі, коли сонце не випромінює світла на одній зі сторін нашої планети. Але перед тим, як дістатися Землі, хвилі різної довжини проходять повз складники атмосфери і розсіюються певним спектром, видимим для людського ока. Може тому люди говорять: краса в очах того, хто дивиться на неї…
З одного боку, ми схильні романтизувати та отримувати естетичну насолоду від природи і жахатися думці, чи існує насправді те, що ми бачимо. А з іншого – вивчаємо та пояснюємо навколишній світ сухими фактами фізики. І є ще багато загадок Всесвіту, які стануть у майбутньому предметом дослідження як для науки, так і для мистецтва. А який тип світосприйняття ближчий вам? Напишіть у коментарях!
