Море посеред океану, море без берегів, плавуча пустеля або пастка для мореплавців – так називають Саргасове море, яке знаходиться в Атлантичному океані. Чотири течії утворюють круговорот поблизу Бермудських островів та є невидимими берегами для моря.

Оскільки, століттями Саргасове море було оповите легендами та міфами, буде цікаво дізнатись 15 фактів про цей дивовижний феномен.

  1. Цю назву море отримало тому, що на його території спостерігається найбільше скупчення саргасових водоростей. Це бурі водорості, які поширені в теплих морях. Вони не мають кореня та вільно плавають морем утворюючи щільний килим. Це не стрічкові водорості, а кущеподібні. Вони мають гілки та листя, як у звичайного куща, а на кінчиках гілок є повітряні кульки, які допомагають їм триматися на поверхні води. Саргасові водорості утворюють плавучі масиви, наче щільні килими, які є сприятливим середовищем для розвитку морської екосистеми.
  2. Як утворилось море? Течії Гольфстрім, Північноатлантична, Канарська та Північна Пасатна утворюють систему океанічних течій, що рухаються за годинниковою стрілкою. Цей потік називається Північноатлантичним звивиром та лежить між 20° і 35° на півночі та 40° і 70° на заході, таким чином утворює море. 
  3. Розміри моря не легко визначити. Вважається, що воно приблизно 1100 км в ширину та 3200 км у довжину. Але межами Саргасового моря є течії, які не залишаються сталими, а постійно рухаються, тому і розміри моря постійно змінюються.
  4. За останніх 40 років Саргасове море стало теплішим, кислішим та солонішим – про це нам відомо з досліджень, що опубліковані 2023 року в науковому виданні Frontiers in Marine Science. Завдяки теплим течіям температура води у морі становить 26°C -28°C влітку та 18°C -23°C взимку, а солоність води – 36,5-37 ‰. 
  5. Рівень води у Саргасовому морі на 1-2 метри вищий рівня океану, що його оточує. Глибина моря сягає майже до 7 000 метрів. Не зважаючи на це, вода вражає винятковою прозорістю, підводна видимість становить 60 метрів.
  6. Для Європейського та Американського вугрів це море є місцем для нересту. Їхні личинки вилуплюються, підростають та подорожують до узбережжя Європи та Північної Америки. Згодом дорослі особини мігрують назад до Саргасового моря, щоб залишити яйця. Також тут нерестяться тунець, марлін, риба-меч та багато інших риб.
  7. Ця плавуча пустеля багата на морську фауну. Молоді черепахи подорожують завдяки течії Гольфстрім до Саргасового моря, щоб у водоростях сховатися від хижаків. Окрім цього у морі живуть дрібні рачки, креветки, деякі види риб, які за його межами жити не зможуть. Сюди запливають на полювання тунець та риба-вітрильник, а під час трансатлантичних перельотів зупиняються птахи (тайфунники, крячки і олуші).
  8. Саргасові водорості можуть виробляти більше кисню, ніж будь-які інші. За підрахунками експертів у 1975 році усі водорості Саргасового моря виробляють 2,2 мільярди літрів О2 на годину. Цей факт свідчить про те, наскільки дане море є важливою частиною глобальної екології. 
  9. Штиль на морі. Оскільки течії, що утворюють уявні береги моря є приблизно однакової потужності, створюється вихор із штилевою зоною у центрі. Це означає, що на Саргасовому морі не буває штормів та сильних вітрів. Вітрильники обходять цю зону. У давнину моряки називали це місце «пасткою для заблудших душ», адже без механічного двигуна немає шансів вийти з цієї зони.
  10. Христофор Колумб у 1492 році писав про регіон Саргасового моря. Він побоювався, що водорості можуть захопити корабель та утруднити плавання і що вони приховують мілководдя, хоча ці водорості не становлять загрози для судноплавства. Також у записах йдеться про безвітряну територію, що теж викликало побоювання у дослідника. 
  11. Через течії Саргасове море накопичує безліч пластикових відходів, які не розкладаються. Це сприяло формуванню величезної Північноатлантичної сміттєвої плями. Це велика екологічна проблема, тому у 2014 році засновано Комісію з Саргасового моря. Вона створена урядами Азорських островів, Бермудських островів, Монако, Великої Британії та США.
  12. Міфічний Бермудський трикутник знаходиться на території Саргасового моря. Є безліч історій зникнень кораблів та навіть літаків за загадкових обставин у цих широтах. Проте, за статистикою, тут зникнення відбуваються не частіше ніж в інших частинах Світового океану. До речі, таємничі зникнення можна пояснити звичайними природними причинами. Через штиль чимало вітрильних суден загинуло у цих широтах. Також течія Гольфстрім доволі швидка, тому координати, які посилали кораблі в більшості були не актуальними і пошуки суден ускладнювались.
  13. У давнину мореплавці вважали, що у цих широтах панують водяні монстри. Існували легенди про гігантських кальмарів та інших жахливих істот. Це повʼязано з плавучими водоростями, які помилково вважали морськими чудовиськами.
  14. Саргасове море століттями було улюбленим місцем для піратів. Заблукалі кораблі, які не можуть вибратись із плавучих водорослей та стали заручниками безвітряної погоди є легкою здобиччю для розбійників. Окрім цього, щільний килим водоростей давав можливість сховатися від військово-морського флоту.
  15. Водорості Sargassum fluitans можуть змінювати колір. Вони можуть бути забарвлені у зелений, коричневий чи навіть червоний відтінок. На це впливають різні фактори, такі як температура води, доступ до поживних речовин та сонячного світла.

Територію Саргасового моря досліджують безліч науковців із різних сфер, адже це дивовижне місце, яке ще раз доказує надзвичайно велику силу та красу природи. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *