Поговоримо сьогодні про ще одного видатного політичного діяча України – Гетьмана Війська Запорозького, голову козацької держави на Лівобережній та всій Наддніпрянській Україні, – Івана Мазепу.
Іван Степанович народився 1639 року в Мазепинцях (за іншими даними в Білій Церкві). Виростаючи у сім’ї Білоцерківського отамана та представниці старого шляхетного роду, майбутній Гетьман вже змалку навчався військовій справі, їзди верхи та фехтуванню.
З молодого віку і аж до своєї смерті в 1709 році Іван Мазепа активно боровся за відновлення козацької держави, чимало зробив для економічно-культурного розвитку Лівобережної України. Його життя сповнене цікавими фактами та неймовірними легендами, про деякі з яких ви сьогодні дізнаєтесь.
- Іван Мазепа – яскравий приклад всебічно розвиненої людини, яка поєднувала в собі чимало хороших рис: прагматичність, гострий розум, поетичність та романтичне мислення. Всі, хто був знайомий з гетьманом, відзначали його високу ерудованість. Важливу роль у становленні особистості молодого Івана відіграла освіта в Києво-Могилянській академії, а також навчання при дворі польського короля Яна ІІ Казимира.
- Сучасники Мазепи відзначали його неймовірну вроду та харизму. Ходять історії про те, що парубок користувався великою популярністю серед дівчат. Навіть у старшому віці ці якості не покидали його. Жан Блюз, який відвідував гетьмана в 1704 році, ніби написав наступне: “”Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоч тіло його міцніше, ніж тіло німецького рейтара, й їздець із нього знаменитий”.
- Іван Мазепа одружився досить рано. Та це не була любов, а шлюб “за розрахунком”. Більш цікавою є його історія кохання, яка трапилась із ним аж на схилі літ. Поважний Іван Степанович закохався у свою похресницю 16-річну Мотрону Кочубей. Але оскільки церковні закони та батько дівчини не дозволяли їм взяти шлюб, Мазепа вчинив дуже шляхетно: він віддав її назад батькові, навіть коли вона сама втекла до свого коханого Івана.
- Історики стверджують, що Іван Степанович був не лише найбагатшим монархом в Європі, а й дуже релігійною людиною і ревно заступався за православ’я. Зокрема, про це свідчать його щедрі спонсорські внески для відбудування християнських церков та шкіл, чим також є доказом його підтримки та розвитку освіти на території України. Цікавий факт: саме за час гетьманства Мазепи Києво-Могилянка отримала статус “академії”.
- У 1687 році, коли Івану Степановичу було майже 50 років, внаслідок антигетьманської змови він отримав булаву. Початок гетьманування Мазепи був непростим, та незважаючи на думки деяких критиків, які стверджували, що гетьман не протримається довго, він все ж таки зумів вистояти і пробути на цій посаді рекордно довгий час – 22 роки.
- Багато хто чув про те, що в гетьмана Мазепи були тісні стосунки з московським царем Петром І. Проте, історики зауважують, що ці відносини були не так теплими, як більш схожими на зв’язок між “васалом та його сюзереном”. Незважаючи на високу оцінку власної персони з боку Московії та заборону на угоди з іншими країнами, Іван Степанович все ж прагнув бути незалежним від царя та вів таємні перемовини з різними домами Європи. І, як ми знаємо, після погіршення взаємин між Царем та Мазепою, останній уклав союз із Королівством Швеції.
- Багато хто з сучасників гетьмана, а також і новітніх істориків, неоднозначно ставляться до його персони. Дехто засуджує Мазепу за його зв’язок із російським царем (зокрема за підписання “Коломацьких статтей”), інші ж зневажають його за “зраду” Петра І. Та все ж, Іван Мазепа і донині залишається одним із найвидатніших українських гетьманів, який свого часу мав великий вплив на розвиток культури та економіки. А період його гетьманства без перебільшень називають українським відродженням культури, літератури, мистецтва, теології, живопису тощо.
- Образ Івана Мазепи як зрадника – яскравий приклад інформаційної пропаганди російської імперії. Іронія долі в тому, що саме Івану Степановичу, який був ревно відданим православній церкві, російська православна церква оголосила анафему (відлучення від церкви). Проте, у 2018 році Вселенський патріархат заявив, що ніколи не визнавав неканонічну анафему, накладену на українського гетьмана.
- Мазепа прославився і далеко за межами рідної землі. Його здобутки високо цінують як в Європі, так і в Америці. Цій постаті присвячено майже дві сотні гравюр, понад два десятки музичних творів, майже стільки ж літературних праць та кілька скульптур. Крім цього, у 1972 році в місті Квінсленд (Австралія) на його честь названо національний парк – Mazeppa National Park.
- У 2016 році відбулась прем’єра нової версії фільму “Молитва про гетьмана Мазепу” (його вартість на той час склала 4 мільйони доларів). Цю кінострічку дразу ж було заборонено на росії, адже він не відповідав російській теорії про українського політичного діяча. За словами тодішнього міністра культури російської федерації Михайла Швидкого “фільм певною мірою спотворює історію і не піде на користь відносинам Росії і України”.
Як ми бачимо, щупальця російської пропаганди сягають далеко в минулі століття, створюючи із видатних українців зрадників та колаборантів. І тільки якщо ми будемо знати свою історію, розповідати світу про неї, є велика ймовірність, що нашим нащадкам не доведеться нікому пояснювати, що таке Україна, і тим більше виправдовувати її минуле.
