Газовий гігант Юпітер – п’ята планета від Сонця. Його маса в два з половиною рази перевищує сукупну масу всіх інших восьми учасників Сонячної системи! Крім того, високе теплове випромінювання з надр Юпітера робить його подібним до зорі Сонце, але стати такою самою зіркою Юпітер ніколи не зможе. Чому?
Хоча вся наша Сонячна система менша за один Юпітер, у порівнянні з Сонцем його маса нижча в 1000 разів. Їі не вистачає, щоб розпалити в ядрі планети процес ядерного синтезу, і тому Юпітер навряд чи колись перетвориться на світило для інших планет.
А джерелом його потужної енергетики вчені вважають гравітаційний колапс – процес стискання астрономічного об’єкта під дією його власного гравітаційного поля. Серед інших вражаючих атмосферних явищ, що зараз відбуваються на газовому гіганті – полярні сяйва, блискавки та шторми.

- Найбільш відомий шторм, який вирує на поверхні Юпітера протягом тисячоліть та відомий людям з 17 сторіччя, називається Велика чорна пляма. Швидкість вітру всередині цього вихору перевищує 500 км/год!
- Про Велику чорну пляму вперше у 1665 році заговорив італійський астроном Джованні Кассіні, але підтвердили її походження сучасні вчені: місія «Вояджер -1» під час обльоту Юпітера впритул підійшла до бурі у 1979 році.
- А коли, власне, було відкрито сам Юпітер? Ця планета відома нам ще з 7 століття до нашої ери, що підтверджують месопотамські, вавилонські та грецькі міфи. А його сучасна назва походить від імені давньоримського бога-громовержця.
- Зате останні супутники Юпітера були відкриті тільки в 2021-2022 році. Про 12 з 95-ох, що обертаються навколо планети-гіганта зовсім нещодавно світові розповів американський астроном Скотт Шеппард.
- Він зробив свої відкриття за допомогою телескопів, розташованих на Гаваях та у Чилі. А найбільші супутники Юпітера – Іо, Європа, Ганімед і Каллісто були відкриті ще у 1610 році італійським астрономом Галілео Галілеєм.
- Відкриття чотирьох найбільших супутників Юпітера Галілеєм стало також вагомим аргументом на підтримку висунутої Коперником на початку 16 сторіччя геліоцентричної моделі світу про те, що центром небесної системи є Сонце, а не Земля.
- До речі, Ганімед взагалі є найбільшим супутником у Сонячній системі. Його розміри перевищують Меркурій. Та й загальна кількість в 95 супутники є найвищою серед усіх дев’яти планет. Ось такий рекордсмен ця трохи сплюснута червонувата планета.
- А сплюснутим на полюсах Юпітер виглядає через те, що, будучи газовою планетою з нещільною будовою, він досить швидко обертається навколо своєї осі: за 9 годин і 55 хвилин – саме стільки тут триває одна доба. Тоді як рік дорівнює 11,86 земним рокам.
- Ще один космічний рекорд Юпітера – його магнітне поле. Воно є найсильнішим у Сонячній системі і генерується вихровими струмами всередині ядра планети. Вступаючи в контакт із сонячним вітром, ця потужна магнітосфера створює небезпечний радіаційний пояс навколо газового гіганта.
- Ось чому космічні апарати не можуть підійти близько до Юпітера – ризик пошкодження електроніки через радіаційне випромінювання навколо нього дуже високий. Тож, вся інформація, яку ми маємо про цю планету доступна переважно завдяки телескопам і зондам.
- Відомо, що Юпітер – одна з найяскравіших планет після Сонця, Місяця та Венери, яку можна розгледіти на небі без телескопа. Це обумовлено високою температурою на його поверхні, що сягає +153° С. Палаючий водень виділяє тепло та світло.
- Щодо ядра, вчені до сих пір не певні у тому, як саме воно виглядає. Існують припущення, що воно може складатися з твердих речовин, або ж густої розпеченої рідини. Зате точно відомо, що ядро оточує шар рідкого металічного водню.
- А от зовнішня атмосфера Юпітера дуже холодна. Температура тут -145 ° С нижче нуля. І це пояснюється віддаленістю газового гіганта від Сонця: відстань між ними змінюється в межах від 740 до 814 млн. км. Сильні бурі змішують жар від водню на поверхні з холодним атмосферним повітрям.
- Атмосферу гіганта вчені поділяють на тропосферу, стратосферу, термосферу і екзосферу через зміни в щільності та температурі водню і гелію, з яких вона складається. Цікаво, що тверда поверхня на планеті Юпітер відсутня, адже він складається з газів. Тому немає і межі між атмосферою та планетою.
- А хмари на Юпітері можуть досягати 10 км в товщину та складаються переважно з аміаку. Ось що робить його смугастим. Велика ж червонувата пляма і є тим самим відомим вихором. Крім того, газовий гігант оточений 4-ма кільцями, хоча зовні вони ледве помітні.
Побачити їх з Землі без потужного телескопа неможливо. І навіть з космосу кільця Юпітера помітні тільки зі зворотної сторони планети за умови підсвічування сонячними променями.
Але смугастий Юпітер – одне з найкрасивіших космічних тіл для спостерігання і без яскравих кілець навколо себе. Згодні? Напишіть, будь-ласка, у коментарях, яка планета Сонячної системи подобається вам найбільше і чому?