Величезна гаряча зоря в центрі Сонячної системи – це сонце – газова куля з водню та гелію, яка має майже ідеальну сферичну форму. Воно світить нам білим світлом та зігріває Землю завдяки термоядерним реакціям, що безперервно відбуваються в його надрах вже понад 4,5 мільярдів років.
До речі, електрика – винахід людини – теж виділяє термоядерну енергію в результаті синтезу. Тож можна сказати, що все найкраще ми підгледіли у природи. Але сонце виділяє в 100 000 разів більше енергії за одну секунду, ніж людство виробило за всю свою земну історію.
Уявіть собі, що радіус сонця більше земного у 109 разів, а за масою воно перевищує нашу планету в 330 000 разів. Земля обертається навколо гарячої зорі разом з кометами, астероїдами, метеороїдами, космічним пилом та іншими сімома планетами з Сонячної системи.
Першим це зрозумів Микола Коперник – польський науковець-астроном, який довів, що Земля не є центром Всесвіту ще у середині 16 століття. А до того людство вважало, що це сонце крутиться навколо нас.
Воно визначає не тільки клімат нашої планети – його вплив відчуває на собі кожна людина. Як саме сонечко визначає наш настрій, самопочуття та події у світі на відстані близько 150 мільйонів кілометрів, читайте нижче.
- Вплив сонця на настрій людини цілком можна пояснити з наукової точки зору. Справа в тому, що видимі сонячні промені активізують кору головного мозку: світло сприймається через сітківку ока, далі впливає на стан центральної нервової системи, обмін речовин та гормональний фон. А серотонін (гормон радості) в свою чергу виробляється активніше за умови впливу сонячного світла на людину.
- Щодо фізичного здоров’я, ті самі магнітні бурі, з якими старше покоління пов’язує коливання артеріального тиску, головні болі та інші недуги справді мають відчутний вплив на організм людини. Магнітні бурі відбуваються внаслідок циклічних спалахів на сонці, після яких на поверхні світила залишаються плями, які ми можемо бачити неозброєним оком.
- Вчені вирахували конкретний цикл сонячної активності (спалахів): кожні 11-12 років зоря Сонце то стає гарячішою, то знову заспокоюється. І в залежності від цього циклу активності сонячні плями то з’являються, то зовсім щезають з його поверхні. Першим це помітив німецький астроном Генріх Швабе в середині 19 сторіччя.
- А що в цей час відбувається на планеті Земля та повністю збігається з циклом сонячної активності? 1905 рік – Перша революція в Російській імперії, 1917 рік – Жовтнева революція, 1929 рік – Велика депресія, 1941 рік – початок Другої світової війни, 1953 рік – смерть Йосипа Сталіна… Цей ряд 12-річних циклів можна продовжувати до сьогоднішнього дня, проте вірити в такий збіг обставин, чи ні – кожен вирішує для себе сам.
- Але повернемося від гіпотез до суто наукових фактів. Як було сказано вище, енергія виробляється в надрах сонця шляхом термоядерного синтезу. Це процес в результаті якого водень перетворюється на гелій при дуже високій температурі. Чи знали ви, що в ядрі зоря може розігріватися до 15 мільйонів градусів за Цельсієм, а температура поверхні сягає 6-ти тисяч градусів?
- Щодо світла, воно доходить до Землі в середньому за 8 хвилин і 20 секунд. Саме стільки часу променям потрібно, щоб подолати відстань близько 150 мільйонів кілометрів. В розрізі цього факту людське «зараз» та теперішній момент у Всесвіті – абсолютно не тотожні поняття.
- Чомусь сонце називають жовтим карликом головної послідовності (діагональ, на які розміщені 90 % зірок Чумацького шляху). Але це не зовсім точно, що світло від сонця жовте. У ньому відображений весь спектр кольорів, який здається людському оку білим. До речі, такі оптичні явища, як Північне та Полярне сяйво – це процес взаємодії сонячних вітрів із земною атмосферою.
- Популярна ідея про те, що сонце спалить Землю через 5 мільярдів років також потребує уточнення. Справді, за 4,5 мільярдів років свого існування гаряча зоря уже спалила половину своїх запасів водню. Коли згорить друга половина, на думку вчених сонце почне вичерпувати запаси гелію і розшириться так сильно, що досягне орбіти Землі та поглине її. Однак, потрібно розуміти, що за цей час наша планета перейде на віддаленішу орбіту, тож може лишитися абсолютно неушкодженою.
- Перший сонячний телескоп, який дав змогу отримувати більш точну інформацію про сонце був побудований у 1905 році. Його встановив американський астроном і винахідник Джордж Еллері Гейл. Він досліджував питання тих самих плям на поверхні зірки про які ми уже говорили. Тож саме йому ми завдячуємо відкриттям процесу магнітних бур. Сьогодні сонце досліджують за допомогою сучасних орбітальних телескопів SOHO – космічних апаратів, запущених на геліоцентричну орбіту.
- А як уявляли собі природу цієї зорі наші пращури, коли наукова думка ще не була розвинена, і люди мали міфологічний тип мислення? Тоді сонце вважалося божеством, якому поклонялися. У Стародавньому Єгипті його називали Ра, греки молилися Геліосу, а слов’яни приносили жертви Хоросу і Дажбогу.
- Під час сонячного затемнення зоря і справді виглядає божественно. ЇЇ оточує так звана сонячна корона – неймовірно красиве кільцеве сяйво навколо затемненого диска. Сонячна корона значно гарячіша, ніж температура поверхні сонця, тому в моменти затемнень її так добре видно з Землі.
Крім того, цікаво, що більшість народів світу зараховують сонце до чоловічого роду, а в скандинавській мові до жіночого. В більшості ж слов’янських мов (українська, польська, болгарська та російська) воно середнього роду.
На думку спали ще цікаві факти про сонце, якими можна доповнити статтю? Напишіть, будь ласка, про це у коментарях. Разом ми будемо знати більше!
