7 смертних гріхів людства

Кожен з нас, незалежно від віросповідання, чув про 7 смертних гріхів. Сюди належать: гординя, жадібність, заздрість, злість, лінь, хіть, обжерливість. Їх інколи плутають із 12 Заповідями, які Бог дав Мойсею, проте це зовсім різні речі.

Не про всі 7 смертних гріхів згадується в Біблії. Першим, хто зробив їх класифікацію, був богослов Евгардій Понтійський (VI століття). Проте найпопулярнішою та загальновживаною версією стали “7 смертних гріхів” теолога Томи Аквінського (ХІІІ століття). Пропонуємо більш детально поговорити про кожен із них.

1. Гординя.
   Про цей гріх в Біблії згадується наступне: “Нехай могутній не пишається своєю могутністю, а хто пишається тим, що він розуміє і знає Мене” (Єремії 923-24). Під гординею мається на увазі самовдоволення своїми здобутками та достоїнствами. Вважається, що гординею людину спокушає сам Люцифер.

    

   Тим не менш, сучасні психологи мають дещо інший погляд: на їхню думку, відчуття гордості та власної гідності є одними з ключових чинників, що дозволяють людині відчути себе щасливою.

2. Жадібність.
   Жадібність – настільки “популярний” гріх, що в Біблії про нього йдеться неодноразово: “Здорове серце — життя для тіла, а жадібність — гниль для кісток” (Приповісті 1430). Про жадібність згадано також в Йова 52, Псалом 371, Приповістей 2419-20, Екклезіаста 44, Галатів 526 і Якова 314-16. Досить часто жадібність трактують як непереборне та хворобливе бажання людини володіти певними речами. За цей гріх в християнстві також є відповідальний демон – Мамона.

    

   На думку деяких науковців, в основі жадібності лежить страх та занепокоєння.

3. Заздрість.
   Теологи стверджують, що важкість цього гріха полягає в тому, що він неодмінно тягне за собою більш страшні злочини, а також є прямим порушенням десятої Заповіді Божої: “Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!” (Вихід 20:17). На цей гріх завжди підштовхує демон Вельзевул.

    

   З наукової точки зору, заздрість – частина еволюції, яка є природним почуттям людини. Крім цього, в Центрі генетичних досліджень вважають, що заздрість може стати зародком для мотивації та підштовхнути людину до нових звершень.

4. Злість.
   У Посланні до Римлян 1219 сказано: “Улюблені, ні в якому разі не помстися собі, але віддай це гніву Божому, бо написано: «Помста моя, я відплачу», — говорить Господь”. Сам по собі гнів має корисну функцію – за його допомогою людина може відкидати все гріховне. Проте у перекрученому вигляді гнів перетворився на гріх, який неминуче роз’єднує людину і Бога. У трактаті «The Lanterne of Light» відповідальність за цей гріх автор приписує демону Аамону, а Пітер Бінсфелд відповідальним за злість вважає самого Сатану.

    

   У давнину саме злість допомагала нашим предкам виживати у досить жорстокому світі. З часом людина навчилася частково придушувати в собі цю емоцію.

5. Лінь.
   В Біблії про лінь сказано наступне: “Іди до мурашки, лінивий! Обміркуй її шляхи і будь мудрим” (Приповісті 66). Під цим гріхом, до якого людину підштовхує демон Абаддон, мається на увазі не лише небажання щось робити, а й зневіра, смуток, депресія чи відчай. Вони небезпечні тим, що можуть довести людину до самогубства – а це вже прямий гріх перед Богом.

    

   Не важливо, вірите ви в те, що Бог існує чи ні, та відчай і депресія можуть сильно нашкодити. Людині стає важко долати буденні труднощі, а іноді без допомоги спеціаліста наслідки такого стану можуть бути летальними.

6. Хіть.
   Згадки про хіть також можна знайти у Біблії, а саме в 2 Тимофія 222: “Утікайте й від незрілих пожадливостей; але шукайте праведність, віру, любов (і) мир”. У християнстві до хтивості відносять ведення розпусного способу життя, подружню зраду та різного роду збочення. Крім цього, на думку Церкви, гріх хтивості можуть викликати також перегляд порнографічних фільмів, брудні жарти та непристойні мрії. А винуватцем усіх цих проявів хіті є демон Асмодей.

    

   Сучасні вчені, на противагу церковному вченню, вважають, що активне сексуальне життя може позитивно вплинути на самопочуття людини. Проте до цього варто ставитися з розумом, щоби знизити ризики передавання венеричних захворювань.

7. Обжерливість.
   У Біблії немає прямої згадки про обжерливість, проте в 1 Коринтян 1031 сказано: “Так, чи їсте ви, чи п’єте, чи що ви робите, усе робіть на славу Божу”. Обжерливість – це не лише безперебійне вживання їжі. Сюди також відносять постійне прагнення надавати перевагу вишуканим стравам. Хоч ці два випадки зовсім різні, обидва вони ставлять їжу як щось вище, ніж просто забезпечення базових потреб. До речі, з гріхом ненажерливості пов’язують демона Вельфегора.

    

   В нашому світі їжа вийшла далеко за межі базової потреби. Для деяких людей це стало цілою культурою. Серед величезного вибору різноманітних страв перед нами стоїть непростий вибір, який не завжди є на користь здоровому харчуванню.

Вам сподобалася ця стаття? Напишіть про свої враження в коментарях та поділіться нею з друзями!