Стійкість та відновлюваність у природі символізує дерево баобаб. Його довжелезне стометрове коріння розповзається на всі боки від широкого стовбура, який може сягати 10-ти метрів. У посуху та рясні дощі, після пожежі або серйозних пошкоджень кори, стоятиме кремезний баобаб, як ні в чому не бувало, і продовжуватиме рости.
Це невисоке, але дуже широке дерево є справжньою загадкою для вчених і лісничих. Його вік не можливо визначити точно ні за річними кільцями, ні найсучаснішим методом підрахунку радіоізотопів, що накопичуються в деревині за певний проміжок часу.
Важко зрозуміти і те, з чим пов’язана його неймовірна здатність до регенерації: навіть коли вогонь або грибок повністю знищить серцевину дерева, баобаб все одно продовжуватиме рости вгору та в ширину, як здорова рослина.
Якщо вам уже стало цікаво, де росте баобаб, як люди використовують його для своїх господарських потреб та, чому під кронами цих дерев будують мавзолеї для померлих вождів, читайте далі.
В Екваторіальній Африці, на Мадагаскарі та на півночі Австралії це дерево з точки зору духовного та побутового значення можна порівняти з нашою пшеницею: баобаб годує, напуває, лікує африканців; з нього роблять посуд, мотузки, човни; використовують в якості водосховища та навіть більше. Щоб зрозуміти, яку користь мають люди від цієї дивовижної рослини, давайте розберемося, як вона росте.
Після майже піврічної засухи, з початком сезону дощів, голий баобаб обростає новим листям. З нього варять суп, готують настоянку від лихоманки, закваску для тіста, сушать та подрібнюють у приправу, що здатна замінити сіль та перець. Крім того, листя баобаба використовують як природний дезодорант для зменшення потовиділення. Та що там дезодорант: його можна навіть з’їсти на сніданок у свіжому вигляді!
А далі дерево баобаб зацвітає величезними білими квітками. У жителів Африки є всього одна ніч, щоб зібрати пилок, з якого виходить чудовий клей. Адже ввечері 20-сантиметрові бутони розкриваються, а вранці вони вже облетілі та сухі.
Коли процес цвітіння завершений, баобаб плодоносить. Зелені зовні та червоні всередині, їстівні плоди мають видовжену форму, подібну до огірка. М’якоть кислувата на смак та дуже соковита, багата кальцієм та вітаміном С. Африканці готують з соку освіжаючий напій, який чудово втамовує спрагу. Крім того, з плодів можна приготувати ліки від дизентерії, хвороб очей і гнильної лихоманки.
А з насіння роблять олію. Або підсмажують його так само, як ми готуємо соняшникове та гарбузове насіння. Та ще й перемелюють у баобабову каву! І навіть оболонка плода, яка залишилася після його використання, запросто може служити посудиною.
Якщо ж дерево згоріло, з його попелу варять мило, а пошкоджена серцевина баобаба служить чудовим резервуаром для води, яка не випаровується під його розлогою кроною навіть у найжахливішу спеку. Папір, тканина, струни для музичних інструментів і навіть човники можуть бути виготовлені із зовнішньої кори баобаба, а еластичний внутрішній шар підходить для плетіння міцних мотузок.
Тож, не дивно, що жителі Африки вважають дерево баобаб священним і пов’язали з ним багато своїх народних звичаїв. Один з них – це обов’язок виростити цю гігантську рослинну з насіння біля свого будинку. Так само, як і ми саджаємо яблуні біля своєї домівки в Україні. А інший ритуал поховальний. Він стосується пошани до найголовнішої людини племені: часто вождям роблять мавзолеї саме під розлогою кроною африканської святині.
Цікаво, чи можна виростити дерево баобаб на подвір’ї свого будинку у наших широтах? Як це вплине на екосистему окремої території? Та чи можна буде їсти його плоди? А ви готові до такого експерименту у себе на дачі? Напишіть у коментарях!
