Люди живуть на поверхні Землі, але завжди піднімаються думкою в небо та заглиблюються в надра, щоб дізнатися більше про планету та про себе. Міфологія органічно передувала науці, а кожне нове століття дає нам більше інструментів для вивчення навколишнього світу.

Сьогодні ми маємо можливість зазирнути у тріщини земної кори та зрозуміти, як саме вивергаються вулкани – конусоподібні гірські утворення, з яких на поверхню вивергаються лава, попіл, гарячі гази та уламки гірської породи.

Назва вулкан походить від однойменного давньоримського бога, якого наші пращури вважали повелителем вогню та захисником людини від пожеж. Зрозуміло, що сьогодні це явище пояснює наука вулканологія, але враження від процесу не змінилися з прадавніх часів. Коли гаряча лава розливається по поверхні планети, ми відчуваємо таку саму неспроможність вплинути на природу, як і тисячі років назад.

Вперше люди з жахом спостерігали цей процес 75 000 років тому на острові Суматра в Індонезії. Всього кілька тисяч Homo sapiens вижили після виверження Тоби – саме так називався перший діючий вулкан, про який нам відомо з історії.

Що відбувається, коли лава застигає? Чи вміє людство передбачити виверження на 100 відсотків? Читайте відповіді на всі свої питання про вулкан в нашій підбірці з 13-ти цікавих фактів.

  • Прадавнє виверження вулкану Тоба поставило людство на межу вимирання майже одразу після формування виду Homo sapiens. Генетики стверджують, що сім мільярдів сучасного населення Землі є нащадками тих самих декількох тисяч осіб, яким вдалося вижити.
  • Цікаво, що вдруге з того моменту ми опинилися на межі вимирання не так давно: всього 200 років назад. Мова йде про виверження лави з кратеру Тамбора 10 квітня 1815 року на іншому індонезійському острові Сумбава. Тоді стовп газів дістав аж до стратосфери, а на місці події загинуло близько 100 000 осіб.
  • А як, власне, це відбувається? Утворенню вулкану передує зіштовхування двох тектонічних плит або океанських розколин. Ось чому в Австралії навряд чи колись трапиться виверження – вона розташована в самому центрі тектонічної платформи. А острівна Індонезія навпаки є країною з найбільшою кількістю активних вулканів.
  • Звісно, що людство хоче контролювати це небезпечне явище та вивчає його. Сьогоднішня класифікація налічує 3 різновиди. Діючим називають вулкан, який вивергав магму-лаву за останні 12 000 років до сучасності. Сплячий кратер – це той, що потенційно може прокинутись, а згаслим вулкан вважають тільки якщо він не вивергався протягом мільйонів років.
  • Проте, жоден науковець не дасть гарантію, що певний вулкан згас назавжди. Історія знає абсолютно непередбачувані випадки виверження гірської породи, газів та пилу. До речі, найстаріший зі сплячих кратерів знаходиться в Україні. Це кримський Карадаг поблизу Коктебеля.
  • Крім того, діючий, сплячий чи згаслий вулкан може знаходитися не тільки на земній поверхні. Геологам відомо про розташування кратерів на дні світового океану та навіть на інших планетах. Наприклад, на Марсі розташований вулкан Олімп, висотою 21, 2 км. А на супутнику Юпітера знаходиться найбільш активний вулкан в Сонячній системі.
  • Але разом із загрозою, яку розлита лава несе людству, вона дає і життя. Острови Сурітсей в Ісландії (1963 рік) та Анак-Кракатау в Індонезії (1927 рік) виникли завдяки виверженню підводних вулканів в океані. Тобто, коли лава та рештки гірських порід застигають, ми отримуємо новий шматочок суші.
  • Вченим відомо також про користь вулканів для еволюції. Тоді, 75 000 назад, виверження Тоба в Індонезії охолодило атмосферу та призвело до так званої вулканічної зими. Але, якщо мова йде про менш глобальні катастрофічні наслідки, зміна кліматичних умов прискорює еволюцію рослин і тварин на Землі.
  • Ще лава здатна насичувати ґрунт корисними елементами, як-то калій і фосфор. Тому, в якомусь сенсі, виверження необхідні землі, щоб збагачуватися після того, як людство виснажує запаси її родючості. Саме навколо місць розташування вулканів знаходяться регіони з розвиненим сільським господарством.
  • А з точки зору туризму цікаво побачити «чорні пляжі», які утворилися в Ісландії та на Гавайях за рахунок вулканічного пірогенного каменю та базальту, які є викидами стиглої лави, розсипаної на піщинки. Крім того, в Ісландії навчилися використовувати гарячу енергію магми (так називається лава до моменту виверження) для підігріву води і роботи електростанцій.
  • І навіть індонезійські птахи малео навчилися використовувати тепло вулканів на свою користь, коли висиджують пташенят. Проте, якщо лава вже виривається з жерла, то витікає звідти зі швидкістю 70-90 кілометрів на годину і здатна знищити населення цілого острова. У 20-му сторіччі вулкан Монтань-Пеле забрав життя близько 30 000 людей, лишивши в живих всього двох острів’ян – ув’язненого і відлюдника.
  • На сьогодні найнебезпечнішим вважається вулкан Попокатепетль або «El Popo» в Мексиці. Він розташований неподалік від столиці країни та випускає попіл і гарячий газ в об’ємах тонн щороку. Загалом, історія знає про 20 потужних вивержень «Ель Попо», починаючи з моменту прибуття іспанців в Мексику.
  • Але, незважаючи на небезпеку, вулкани приваблюють туристів з усього світу. Прибуток від екскурсій на вершину Монтань-Пеле на острові Мартініка (той самий, що знищив 30 000 людей) визначається багатьма нулями. Люди відвідують Америку та Європу спеціально для того, щоб побачити вулкан.

Тільки уявіть, що у 2022 році загальний американський прибуток від туристичного напрямку склав 232 мільйони доларів, а європейський – 289 мільйонів. Лев’яча частка цих грошей припадає на відвідування вершин сплячих кратерів та продаж тематичної поліграфічної продукції. А ви плануєте поїхати до вулкану? Пишіть в коментарях!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *