Топ-5 книг про війну і не тільки

Література завжди була способом осмислити найскладніші моменти людської історії. Війна, що триває в Україні, стала потужним імпульсом для появи нових творів — від документальних репортажів до художніх експериментів. Водночас світова література продовжує досліджувати вічні теми людського існування. Представляємо п’ять книг, що допомагають зрозуміти сучасність через призму різних жанрів та підходів.

У Східній Європі люблять помирати – Олег Міхєєв

Художня книга українського ветерана та письменника Олега Міхєєва, що вийшла друком у 2025 році у видавництві «Лілея – НВ», пропонує унікальний погляд на війну через призму чорного гумору та філософського осмислення. Робота над книжкою тривала майже п’ять років, і весь прибуток від продажу автор передає на підтримку Збройних сил України.

Події розгортаються не в Україні, а в альтернативному всесвіті. У 2020 році в Польщі спалахує громадянська війна між комуністами та демократами, підтримувана східним і західним військовими блоками. Головна увага сконцентрована не на бойових діях, а на військовослужбовцях – їх характерах, думках, мотивації та особистому житті. Молодий хлопець зі Східної Польщі усвідомлює огидність режиму і тікає на демократичну сторону, але мрії про ідеальне суспільство розбиваються об реальність.

Міхєєв намагався описати більш універсальний образ війни та людей у ній, не обмежуючись лише українським контекстом, показати драматичність та комічність життя. За багато років війни всі звикли до неї як до нової реальності. Книга змушує читача спостерігати занепад країни та моралі людей, одночасно розкриваючи те, як саме люди виживають в умовах тривалого збройного конфлікту. Це твір про адаптацію, розчарування та пошук сенсу в абсурдних обставинах. Книгу можна придбати у видавництві “Yakaboo”.

Війна з тильного боку– Андрій Любка

У 2025 році німецьке видавництво Transit Buchverlag опублікувало переклад книжки Андрія Любки під назвою Die Rückseite des Krieges. Literarische Reportagen. Книжку переклали Олександр Кратовіль і Йоганнес Квек, а видання містить чорно-білі світлини та нову передмову автора, написану спеціально для німецького читача. В Україні книжку видало Meridian Czernowitz.

Це збірка текстів, що стала мостом між українцями й іншими європейцями – надзвичайно актуальна, але й історично вкорінена. Книжка пропонує масштабний портрет українського суспільства, зміненого війною. Від волонтерів і фронтових медиків до жінок, дітей, залізничників і ремонтних бригад, які тримають країну в русі навіть під обстрілами – Любка документує життя тих, хто перебуває поза лінією фронту, але щодня робить внесок у спільну боротьбу.

У 2024 році книга здобула премію імені Йозефа Конрада, одну з найпрестижніших польсько-українських літературних нагород. Любка, відомий письменник-романіст, поет, перекладач та есеїст, чиї тексти перекладені понад двадцятьма мовами, створив унікальний документ епохи. Його репортажі поєднують журналістську точність із літературною майстерністю, розкриваючи людські історії за статистикою та новинними заголовками. Це книга про стійкість, солідарність та повсякденний героїзм звичайних людей.

Коротка історія довгої війни – Маріам Найєм

Графічний роман, створений Маріам Найєм у співпраці з художниками Юлією Вус та Іваном Кипібідою, став справжнім міжнародним проєктом. У 2025 році берлінське видавництво Avant-Verlag опублікувало німецький переклад Eine kurze Geschichte eines langen Krieges. Russland gegen die Ukraine, виконаний Дарією Величко. Раніше мальопис видали у Франції, а права на нього придбав найбільший видавничий конгломерат світу Penguin Random House.

Книжка поєднує документальні свідчення, коментарі істориків і особисті спогади, розповідаючи історію війни з українського погляду – від перших обстрілів 2014 року до повномасштабного вторгнення. Автори зазначають: “Ми втомилися від того, що про нас пишуть інші, і хочемо говорити власними голосами”. Візуальний формат робить складну історичну та політичну інформацію доступною для широкої аудиторії, включно з молодими читачами.

Маріам Найєм – культурологиня, співзасновниця та співведуча кількох подкастів про деколоніальні практики, зокрема нагородженого “Де ми?” про колоніальне минуле України та його вплив на сьогодення. У графічному романі вона продовжує свою місію – руйнувати стереотипи та пояснювати світові українську позицію. Робота з художниками дозволила створити емоційно насичений твір, де кожна ілюстрація посилює текст, а історія стає не абстрактною хронікою, а живим досвідом конкретних людей.

Плач, сестро, смійся – Віолетта Кім

У чеському видавництві Host побачила світ книжка Plač, sestro, směj se у перекладі Доброслави Чепцової. Це інтимна збірка текстів, що поєднують документальні розмови з жінками, есеї та особисті нотатки авторки. Книжка говорить про життя жінок у час війни – про тілесність, любов, страх, втому, красу й бажання жити.

Віолетта Кім, українська письменниця корейського походження, журналістка і перекладачка, авторка книжок “Ті, хто залишився” та “Тиша після вибуху”, створила унікальний текст про жіночий досвід війни. Вона каже: “Не смію стверджувати, що мені вдалося створити універсальний емоційний портрет жінки на тлі Великої війни. Навпаки, я уявляю цю книгу як своєрідну контурну карту. Я хочу позначити крейдою, що сюди веде стежка, ще малодосліджена, ледь помітна, але дуже важлива”.

Чеські критики називають книжку “свідченням сили жіночого досвіду та пам’яті нашого часу”. У виданні використані переклади листів, уривки зі щоденників і фотоархіви авторки. Кім відходить від героїчних наративів, зосереджуючись на повсякденності, на тому, як війна змінює жіноче життя в найінтимніших його вимірах. Це книга про те, як зберегти людяність, коли світ навколо руйнується, як продовжувати любити, сміятися і плакати, попри все.

Меланхолія опору – Ласло Краснагоркаї

Лауреат Нобелівської премії з літератури 2025 року угорський письменник Ласло Краснагоркаї отримав найвищу літературну відзнаку “за його захопливу та далекоглядну творчість, яку посеред апокаліптичного жаху підтверджує силу мистецтв”. Роман “Меланхолія опору” вийде у видавництві «Комора» у перекладі Олександра Вешелені восени 2025 року. Інші тексти Краснагоркаї українською ще не перекладали.

Події роману розгортаються в угорському провінційному містечку, куди приїздить цирк із загадковою виставою, що стає каталізатором хаосу в суспільстві. Головні герої намагаються по-різному протистояти гнітючим силам, які загрожують їхньому світу. Автор досліджує людське безсилля та зникнення звичного порядку, порушуючи глибокі філософські й екзистенційні питання про скінченність усього сущого.

Краснагоркаї – великий епічний письменник у центральноєвропейській традиції, що сягає від Кафки до Томаса Бернгарда, і характеризується абсурдизмом та гротескною надмірністю. Але в його творчості є більше струн, і він також звертається на Схід, обираючи більш споглядальний, точно вивірений тон. У 1993 році “Меланхолія опору” стала найкращою книжкою Німеччини за версією премії Bestenliste-Preist. Письменник активно співпрацює з кінорежисером Бела Тарром, який поставив за його романами, новелами і сценаріями кілька фільмів.

Хоча роман написаний задовго до сучасних подій, його теми руйнування порядку, суспільного хаосу та спроб зберегти людяність в умовах апокаліпсису резонують із сучасністю. Краснагоркаї створює антиутопічні притчі про гротескне існування людей у світі, ізольованому від зовнішніх зв’язків і позбавленому осмислених перспектив. Це література, що змушує замислитися над фундаментальними питаннями буття.

Висновок

П’ять представлених книг демонструють різноманітність підходів до осмислення війни та людського існування в екстремальних умовах. Від чорного гумору Міхєєва до документальних репортажів Любки, від графічного роману Найєм до інтимних роздумів Кім, від філософської прози Краснагоркаї – кожен твір пропонує унікальну перспективу.

Особливо важливо, що українські книги про війну знаходять шлях до міжнародної аудиторії через переклади. Це не лише визнання літературної цінності творів, а й спосіб донести правду про війну до світу, показати український досвід і перспективу. Видання німецькою та чеською мовами відкривають українські голоси для європейських читачів, руйнують стереотипи та будують мости розуміння.

Водночас включення до огляду твору Краснагоркаї нагадує про універсальність людського досвіду. Теми, які підіймає угорський нобеліант – хаос, розпад, спроби зберегти людяність – перегукуються з українською дійсністю, хоча написані в іншому контексті. Література долає географічні та часові межі, створюючи простір для діалогу про найважливіші питання існування.

Ці книги важливі не лише як свідчення епохи, а й як інструмент осмислення, терапії, побудови колективної пам’яті. Вони допомагають зрозуміти, що відбувається, знайти слова для опису пережитого, відчути солідарність. Література стає способом не лише документувати війну, а й протистояти їй – силою слова, образу, думки, що підтверджують непереможність людського духу та культури.