Топ-10 учасників української програми на 77-у Франкфуртському книжковому ярмарку

Франкфуртський книжковий ярмарок 2025 року став важливою подією для української літератури. З 15 по 19 жовтня Україна вдруге представила національну програму на цьому найбільшому книжковому форумі світу. На стенді у павільйоні 4.1 було представлено понад 300 книжок від 38 видавництв, а також відбулося близько 30 дискусій, презентацій і зустрічей з українськими авторами та міжнародними партнерами.

Фокусна тема України на цьогорічному ярмарку визначена як “Доповнення” (Filling in) – символічне заповнення прогалин на європейській культурній мапі. Це важливий крок для зміцнення позицій української книги на глобальному рівні та можливість показати Україну як сучасну та динамічну культурну спільноту, яка, попри системні загрози з боку агресора, доводить свою стійкість.

Представляємо десятку найяскравіших творів, що представили Україну на престижному міжнародному форумі.

Культ – Любко Дереш

Легендарний роман, який на початку нашого тисячоліття відразу зробив свого автора класиком сучасної української літератури. Написаний автором у шістнадцятирічному віці, цей твір набув незвично широкого розголосу в молодіжному середовищі та став справжнім культовим явищем. Роман перекладено сербською, болгарською, польською, німецькою, італійською та французькою мовами.

Дія відбувається в маленькому містечку серед Карпатських гір, у гімназії “Шкура Оленя”. Головний герой Юрко Банзай стає викладачем і потрапляє у вир містичних подій. Напружена інтрига, динамічний сюжет, яскраві образи та вишуканий гумор стали складовими успіху роману. Твір розповідає не лише про понурі 1990-ті з їхніми незабутніми атрибутами, а й про взаємодію різних світів, енергій і матерій, про дивовижний і страхітливий культ Древніх.

Вечір у Стамбулі – Андрій Любка

Це сучасний роман відомого українського письменника, який майстерно поєднує особисті історії з масштабними історичними подіями. Твір досліджує теми ідентичності, міграції та пошуку власного місця у світі. Любка, який є не лише прозаїком, а й поетом та перекладачем, створює багатошарове оповідання про життя української діаспори.

Стамбул у романі стає не просто географічною локацією, а символічним простором зустрічі культур, часів і доль. Через призму вечірньої розмови автор розкриває складні питання належності, пам’яті та культурної спадщини. Роман відзначається глибоким психологізмом та витонченою мовою, що є характерним для творчості Любки.

Списки – Мирослав Лаюк

Потужний роман про трагічні сторінки української історії, що звертається до теми політичних репресій та їхнього впливу на долі людей. Лаюк досліджує, як тоталітарна система знищувала не лише фізично, а й морально, руйнуючи родинні зв’язки та спільноти. Твір базується на архівних документах і свідченнях очевидців.

Автор майстерно відтворює атмосферу страху та безсилля перед репресивною машиною. Кожен список у романі – це не просто перелік прізвищ, а трагедії цілих родин, обірвані життя та втрачені можливості. Лаюк вдається до документального стилю, поєднуючи його з художнім осмисленням історичних подій, що робить твір особливо переконливим та емоційно насиченим.

Коротка історія довгої війни – Маріам Найєм

Документальний твір, який фіксує перебіг російсько-української війни через особисті історії та аналітичні роздуми. Найєм, досвідчений журналіст та громадський активіст, представляє комплексний погляд на конфлікт, що почався у 2014 році та переріс у повномасштабне вторгнення. Книга стала важливим свідченням епохи для міжнародної спільноти.

У творі автор поєднує репортажі з фронту, інтерв’ю з учасниками подій та власні спостереження. “Коротка історія довгої війни” допомагає зрозуміти глибинні причини конфлікту, його вплив на українське суспільство та геополітичні наслідки. Найєм пише про героїзм і трагедію, про стійкість і біль, створюючи багатовимірний портрет війни.

Нічийний шафран – Ярина Чорногуз

Поетична збірка, що досліджує теми належності, втрати та пошуку себе у складному світі. Чорногуз створює ліричний простір, де особисте переплітається з історичним, а інтимні переживання резонують з колективною пам’яттю. Шафран у назві стає символом крихкої краси, що виживає всупереч обставинам.

Авторка працює з метафорами природи, створюючи багатошарові образи, що відображають складність людського досвіду. Її вірші балансують між традиційною українською лірикою та сучасними поетичними практиками. “Нічийний шафран” – це розмова про те, що залишається незмінним у світі постійних змін, про вічне у тимчасовому.

Looking at Women, Looking at War – Вікторія Амеліна

Англомовне видання, що представляє унікальний погляд на війну через жіночий досвід. Амеліна, письменниця та дослідниця, аналізує, як жінки бачать війну, переживають її та документують. Книга стала важливим внеском у феміністичний дискурс про військові конфлікти та їхній вплив на жіноче життя.

Твір поєднує літературну есеїстику, культурні студії та особисті свідчення. Амеліна досліджує репрезентацію жінок у воєнних наративах, критикує стереотипні уявлення та пропонує нові способи розуміння жіночої ролі в умовах збройного конфлікту. Книга стала резонансною як в Україні, так і за кордоном, відкриваючи західним читачам нові перспективи на українську дійсність.

Згори вниз. Говорити – Таня Малярчук

Потужний роман однієї з найвідоміших сучасних українських письменниць, що живе та працює в Австрії. Малярчук створює складну розповідь про травму, пам’ять та можливість проговорити невимовне. Її проза відзначається психологічною глибиною та експериментальним підходом до форми.

Авторка досліджує, як історичні травми впливають на сучасність, як минуле визначає сьогодення. “Згори вниз. Говорити” – це роман про необхідність артикуляції болю, про те, як слово може стати інструментом зцілення або, навпаки, поглиблення рани. Малярчук майстерно працює з мовою, створюючи текст, що одночасно є терапією і мистецтвом.

Russian Colonialism 101 – Максим Еріставі

Аналітичне дослідження російського колоніалізму, написане англійською мовою спеціально для міжнародної аудиторії. Еріставі, журналіст і дослідник, систематизує знання про російську імперську політику, її механізми та наслідки. Книга стала важливим освітнім ресурсом для розуміння глибинних причин російської агресії.

Автор аналізує історичні корені російського імперіалізму, показує його еволюцію від царської імперії через радянський період до сучасності. “Russian Colonialism 101” допомагає західній аудиторії зрозуміти, що війна в Україні – це не випадковий конфлікт, а продовження багатовікової колоніальної політики. Твір поєднує академічну точність з доступністю викладу.

Позивний для Йова. Хроніки вторгнення – Олександр Михед

Документальна проза про російсько-українську війну, що фіксує перші дні повномасштабного вторгнення та подальший розвиток подій. Михед, письменник і журналіст, створює хроніку війни через особисті історії учасників, їхні переживання та досвід. Назва відсилає до біблійного Йова, що втратив усе, але не втратив віри.

Автор документує героїзм простих людей, які стали на захист своєї землі, показує трансформацію суспільства під впливом війни. “Позивний для Йова” – це свідчення про стійкість українського народу, про його здатність протистояти величезній машині агресії. Михед пише про біль і надію, про втрату і віру в перемогу.

За Перекопом є земля – Анастасія Левкова

Продовження воєнної хроніки Михеда, що розповідає про боротьбу за український Крим та південні території. Книга досліджує не лише військові дії, а й ширший контекст окупації півострова, історію кримськотатарського народу та перспективи деокупації. Назва відсилає до Перекопського перешийку – історичної брами Криму.

Михед створює багатовимірну розповідь про український Південь, його історію, культурну різноманітність та стратегічне значення. Автор працює з архівними матеріалами, інтерв’ю та власними спостереженнями, створюючи комплексну картину боротьби за повернення окупованих територій. “За Перекопом є земля” – це книга про пам’ять, належність та непохитну віру в справедливість.

Висновок

Українська програма на 77-му Франкфуртському книжковому ярмарку продемонструвала різноманітність та глибину сучасної української літератури. Представлені твори охоплюють широкий спектр жанрів – від містичної прози до документальних свідчень про війну, від поетичних експериментів до аналітичних досліджень колоніалізму.

Особливо важливим є те, що значна частина представлених книг присвячена темі російсько-української війни, що робить українську літературу важливим інструментом інформування міжнародної спільноти про реальність конфлікту. Водночас присутність творів Любка Дереша, Тані Малярчук та інших авторів показує, що українська література – це не лише воєнна тематика, а багата культурна традиція з глибоким корінням та сучасним обличчям.

Участь у Франкфуртському ярмарку створює можливості для перекладів українських книг іноземними мовами, укладення видавничих контрактів та розширення читацької аудиторії. Це важливий крок у процесі інтеграції України у світовий культурний простір та подолання культурної ізоляції, яку насаджувала російська імперська політика протягом століть.

Попри війну та всі виклики, українська культура демонструє неймовірну життєздатність та творчу енергію. Кожна з представлених книг – це не лише літературний твір, а й акт культурного опору, свідчення про непереможність українського духу та прагнення бути почутими у світі.