Давньогрецький філософ Піфагор (Пітагор) – мудра та велична особистість давнини, оповита легендами. Він був шанований людьми як найрозумніша людина свого часу ще за життя у 570-497 роках до нашої ери. А наскільки актуальна його мудрість сьогодні?
Адже, з кожним сторіччям, що минає, п’єдестал, на якому розміщений релігійний та політичний діяч зростає і віддаляється від буденного життя людей. З іншого боку, закон Піфагора, тобто геометрична теорема, яку він винайшов багато століть тому назад, використовується нами мало не щодня і сьогодні.
То, де ж захований ключ до розуміння його мудрості? Можливо, правильну відповідь підкаже математика? Чи суть піфагореїзму насправді витікає з особистих обставин життя давньогрецького філософа?
Сам Піфагор стверджував: «Будь однаково байдужим до критики і похвали». А це значить, що перш за все він був звичайною людиною: мав дитинство, юність, старість і особливості характеру. Тож, варто спробувати відокремити легенди від справжніх подій, щоб зрозуміти його вчення краще.
Цікаві факти про Піфагора
- Складність у пошуках достовірних свідчень полягає у тому, що сам Піфагор не залишив жодного твору після себе. Тож, вся інформація про нього доступна тільки від послідовників, які збирали відомості протягом 200 років після його смерті, та ще й за творами інших, більш ранніх авторів.
- Про дитинство знаємо, що філософ Пітагор народився на острові Самос у родині фінікійського купця за однією версією, та каменеріза зі збіднілого знатного роду за іншою. Його батько отримав пророцтво від жриці Піфії щодо народження сина: він буде виділятися з-поміж усіх красою і мудрістю та принесе велику користь людству.
- А далі майбутній мудрець Піфагор отримав добру освіту у найкращих вчителів свого часу – про це знову ж таки потурбувався його батько. Після смерті тата, у віці 20-ти років, він вирушає до Єгипту, де за 22 роки життя формує своє вчення через випробування долі та знайомство з жерцями Мемфіса і Діосполіса. Саме від них Пітагор дізнався про секрети чергування чисел, хитрощі медицини та науку про зорі.
- За велінням долі та проти власного бажання, у Єгипті Піфагор потрапив у полон до перського царя, але саме так в його житті закріплюються математика та філософія: за 12 років цієї неволі вавилонські маги навчають грека таїнствам релігії та цифр. А пізніше були зустрічі з брахманами в Індії, які поділилися знаннями про переселення душ та вправи для тіла.
- І тільки у віці 50-ти років мандрівник, математик і філософ Піфагор повертається до Греції, де уже ширяться чутки про нього. Тут, вдома, публічні виступи згуртовують навколо нього однодумців та дають йому суспільну і політичну владу. Але його вчення було та є езотеричним, тож розвивалося у замкненому колі аристократів і трималося в таємниці. Ось чому сьогодні ми маємо більше питань про філософію Піфагора, ніж відповідей.
- До речі, сам термін «філософ» замість слова мудрець приписують саме йому. Піфагор називав себе тим, хто любить мудрість, а не являється її носієм. Тому і потребував винайдення нового слова, у яке вклалася б суть про вивчення природи речей поза пошуками слави та грошей. А ще він першим назвав Всесвіт Космосом, намагаючись відобразити у цьому новому слові ідею впорядкованості безмежного простору.
- Взагалі, математика відігравала у піфагореїзмі найважливіше значення. Тобто, філософія стародавнього грека була побудована на числах і спробах пояснити закони Всесвіту на стику цієї науки і релігії. Зрештою, народилася ціла доктрина, батьком якої став Піфагор, а його учні були готові навіть віддати своє життя за ідеї учителя.
- Відомо, що за поширенням його вчення завжди слідували конфлікти, які нерідко перетворювалися у криваві заколоти. Все тому, що знать намагалася змінити встановлений політичний устрій в своїх містах та проголосити новий закон Піфагора, за яким кровопролиття, наприклад, вважалося первородним гріхом. Проте, саме це і відбувалося на шляху до втілення у життя філософських догматів учителя.
- Вважається, що сам Піфагор помер під час одного з таких заколотів. За однією з версій, будинок де він мав зустріч зі своїми послідовниками, підпалив його опонент Кілон. Друга історія оповідає про смерть філософа від 40-денного голодування у святилищі муз міста Метапонт. Але варто згадати, що суспільний і політичний діяч вірив у реінкарнацію та ставився до смерті, як до переходу з фізичного тіла в божественне.
- Якщо ж коротко перерахувати основні ідеї вчення Піфагора, то Бог – це число чисел; математика – священна наука, здатна охопити і пояснити весь космос; дружба є обов’язковою умовою спільного життя в соціумі, а гармонія присутня як на духовному, так і на фізичному рівні.
Наприклад, філософ стверджував, що за допомогою музики можна вилікувати душу людини і пояснив це на рівні чисел: саме піфагорійці відкрили закони, за якими октави, квінти і кварти гармонійно співвідносяться в цьому виді мистецтва.
А в історії науки математика Піфагор відомий тим, що винайшов дедуктивний метод, заснував вчення про число, що базувалося на поняттях парних і непарних, простих і складених чисел і звісно ж обґрунтував геометричну теорему, яка свідчить, що сума квадратів катетів дорівнює квадрату гіпотенузи і тепер носить ім’я філософа.
Цікаво, чи згодні ви з духовними ідеями Піфагора та його послідовників? Та чи дотримуєтесь його доктрин у власному житті? Напишіть у коментарях!
